”крањна, 79069
м.Ћьв≥в
вул. ќжинова, 5
тел.:
+38 (032) 291-16-02
тел.:
+38 (032) 291-16-06
e-mail :
vpu-63@narod.ru
|
|
 |
|
 |
|
| асир (в банку) |
|
’арактерною особлив≥стю сучасних банк≥в Ї на¤вн≥сть значноњ к≥лькост≥ спор≥днених профес≥й. ¬с≥ вони призначен≥ дл¤ обслуговуванн¤ банк≥вських операц≥й. асир - це основа банк≥вськоњ справи тому, що саме в≥н знаЇ вс≥ операц≥њ гот≥вковими ≥ безгот≥вковими грошима. ѕочн≥ть з касових операц≥й ≥ ви будете чудово керувати не т≥льки чужими, а ≥ своњми грошима.
Ќаш≥ випускники можуть працювати касирами при перерахунку ≥ноземноњ ≥ нац≥ональноњ валюти в комерц≥йних банках, а в ощадних банках, кр≥м того, ще виконувати функц≥њ контролера при робот≥ з валютою, з њх депозитними ≥ вкладними операц≥¤ми, а також з обслуговуванн¤ банк≥вських пластикових карточок.
|
|
|
| ≈лектрогазозварник |
|
≈лектрозварюванн¤ в наш час - це робота на земл≥ ≥ п≥д землею, в косм≥чних просторах, океанських глибинах. ¬огник електричноњ дуги або газовий факел - це символ великоњ ≥ складноњ роботи, результат прац≥ багатьох людей, ¤ких ми називаЇмо словом "зварювальники".
¬ нашому училищ≥ ви зможете подолати першу сходинку на шл¤ху в цю ц≥каву профес≥ю.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ училища випускники влаштовуютьс¤ на р≥зн≥ п≥дприЇмства м≥ста. ”чн≥в, ¤к≥ мають схильн≥сть до автомоб≥л≥в, часто беруть на станц≥њ техн≥чного обслуговуванн¤. —≥льськогосподарськ≥ ≥ фермерськ≥ господарства з задоволенн¤м беруть наших випускник≥в на роботу.
|
|
|
| ќператор компТютерного набору |
|
ѕо¤ва компТютерноњ техн≥ки в середин≥ минулого стол≥тт¤, њњ швидке поширенн¤ ≥ удосконаленн¤ викликали значн≥ зм≥ни в житт≥ цив≥л≥зованого людства. ¬ наш час не залишилос¤ сфери д≥¤льност≥ де б не було компТютер≥в.
омпТютер вз¤в на себе величезну к≥льк≥сть функц≥й. ”любленцем в≥н став тому, що дозвол¤Ї кожн≥й людин≥ стати спец≥ал≥стом широкого проф≥лю. Ћюдина, ¤ка вм≥Ї працювати на компТютер≥, одночасно стаЇ перекладачем, видавцем, звТ¤зк≥вцем, коректором, художником, музикантом ≥ л≥карем. ¬она може швидко засвоњти любу профес≥ю тому, що йому залишаЇтьс¤ навчитис¤ користуватис¤ програмою, в ¤ку спец≥ал≥сти вже заклали своњ знанн¤ ≥ досв≥д.
ќбравши цю профес≥ю учн≥ отримують достатн≥ знанн¤ дл¤ експлуатац≥њ компТютерних систем, ≥нформац≥йних систем проектуванн¤, систем штучного ≥нтелекту та програмного забезпеченн¤ автоматизованих систем.
ћожливими м≥сц¤ми роботи Ї машинобуд≥вн≥ п≥дприЇмства, комерц≥йн≥ структури.
|
|
|
| ресл¤р-конструктор |
|
¬продовж стол≥ть людство винаходило ≥ вдосконалювало засоби обм≥ну ≥нформац≥Їю, необх≥дною дл¤ його розвитку. «асоби, що використовувались дл¤ цього, прогресували в≥д бурмот≥нн¤ до членорозд≥льноњ мови, в≥д знак≥в ≥ прим≥тивного малюнка до впор¤дкованого письма ≥ складного кресленн¤. —учасний кресл¤р сп≥лкуЇтьс¤ мовою, в ¤к≥й ч≥тко ≥ точно в≥дображаютьс¤ ≥дењ, ≥нформац≥¤ передаЇтьс¤ повн≥стю ≥ однозначно.
¬се що виготовлено людиною, створюЇтьс¤ за розробленими кресленн¤ми. —отн≥ тис¤ч креслень використовують в ус≥х галуз¤х народного господарства. ѓх розробкою зайн¤то б≥льше 1,5 млн. проектувальник≥в, конструктор≥в, кресл¤р≥в.
—фера д≥¤льност≥ випускника повТ¤зана з виготовленн¤м ≥ комплектац≥Їю креслень техн≥чноњ документац≥њ на п≥дприЇмствах машинобудуванн¤.
|
|
|
| онторський службовець (бухгалтер≥¤) |
|
Ѕухгалтерський обл≥к, важлива складова ≥нформац≥йноњ системи п≥дприЇмства, забезпечуЇ менеджер≥в р≥зних р≥вн≥в близько 70% необх≥дноњ њм економ≥чноњ ≥нформац≥њ. –оль ≥ значенн¤ бухгалтерського обл≥ку, необх≥дн≥сть розвитку його форм ≥ метод≥в призвели до виникненн¤ нового наукового напр¤мку в економ≥чн≥й д≥¤льност≥ . ќбл≥к даЇ повну та достов≥рну ≥нформац≥ю про витрачанн¤ матер≥альних, грошових ≥ трудових ресурс≥в, про соб≥варт≥сть продукц≥њ, ф≥нансов≥ результати, ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.
ќбл≥к був ≥ залишаЇтьс¤ важливою функц≥Їю господарського управл≥нн¤
незалежно в≥д сусп≥льноњ формац≥њ ≥ безпосередньо впливаЇ на ¤к≥сть управл≥нських р≥шень.
¬ивчаючи бухгалтерський обл≥к, можна д≥знатис¤, що дл¤ охопленн¤ економ≥чноњ сут≥ операц≥й необх≥дним Ї профес≥йне судженн¤ бухгалтера. ќтже, бухгалтерський обл≥к стимулюЇ ≥нтелектуальну д≥¤льн≥сть, в≥н не Ї трафаретним обл≥ком. Ѕ≥льш того, в≥н актив≥зуЇ мисленн¤, анал≥тичн≥ можливост≥, творч≥сть та судженн¤.
Ѕухгалтерський обл≥к Ц це процес комун≥кац≥њ, до ¤кого залучено аудитор≥ю (користувач≥в) з найр≥зноман≥тн≥шими знанн¤ми, ≥нтересами та зд≥бност¤ми, отже, в≥н про¤вл¤Ї управл≥нн¤ ,¤к можливост≥, ¤к сп≥врозмовника. ћова бухгалтерського обл≥ку використовуЇ коротк≥ устален≥ фрази та символи дл¤ передач≥ ≥нформац≥њ про перем≥щенн¤ ресурс≥в в конкретних п≥дприЇмствах.
ћета навчанн¤ в училищ≥ Ц сформувати в учн≥в у¤ву про важлив≥сть ≥ складн≥сть обл≥ку на п≥дприЇмств≥, дати њм можлив≥сть зрозум≥ти, що це одна з ц≥кав≥ших, захоплюючих ≥ одночасно в≥дпов≥дальних д≥л¤нок роботи на п≥дприЇмств≥. —пец≥ал≥ст, ¤кий орган≥зовуЇ ≥ веде обл≥к, повинен розум≥ти що не маЇ жодного питанн¤ (кадрового, техн≥чного, виробничого, або соц≥ального), ¤кий би не мав обл≥кових насл≥дк≥в. ¬≥н зобовТ¤заний брати участь в розробц≥, погодженн≥ ≥ прийн¤тт≥ р≥шень в р≥зних сферах д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, передбачати ф≥нансов≥ насл≥дки р≥шень, що приймаютьс¤.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ училища випускники знаход¤ть роботу не т≥льки бухгалтера, але й обл≥кового роб≥тника, зав≥дувача матер≥ального складу, бухгалтера по обл≥ку прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати, касира Ц контролера в сфер≥ обслуговуванн¤, приватного п≥дприЇмц¤.
|
| —люсар з ремонту автомоб≥л≥в |
|
ѕроцес автомоб≥л≥зац≥њ ”крањни набув широкого розвитку. јле розвиток автосерв≥су стримуЇ брак профес≥онал≥в. «а останн≥ 10 рок≥в чисельн≥сть працюючих в автосерв≥с≥ зросла б≥льше н≥ж у 8 раз≥в ( з 20 до 160 тис. чол. ). ѕроте, таке зростанн¤ йшло в основному за рахунок непрофес≥йних спец≥ал≥ст≥в, що складаютьс¤ до 90% ≥ б≥льше в≥д загальноњ њх к≥лькост≥.
¬ ”крањн≥ експлуатуютьс¤ не т≥льки автомоб≥л≥ в≥тчизн¤ного виробництва (”крањни) ≥ так званого "в≥тчизн¤ного виробництва" ( тобто крањн —Ќƒ ) але й ≥ноземн≥, частка ¤ких пост≥йно зростаЇ.
«араз т≥льки 14,6% складають автомоб≥л≥, що належать юридичним особам ( держав≥ ), автомоб≥л≥, ¤к≥ утримують, обслуговують ≥ ремонтують в автотранспортних п≥дприЇмствах.
«а статистикою в ”крањн≥ зареЇстровано 70,7 тис. автоп≥дприЇмств, в ¤ких сконцентровано 1,2 млн. автомоб≥л≥в вс≥х вид≥в.
¬ наш час левову частку ( 85,4% ) складають автомоб≥л≥ ( а серед них легков≥ автомоб≥л≥ Ц 91,1% ), що належать ф≥зичним особам, тобто це Ї автомоб≥л≥, ¤к≥ обслуговують ≥ ремонтують не в автотранспортних п≥дприЇмствах ( ј“ѕ ) та авторемонтних заводах ( ј–« ), а на станц≥¤х техн≥чного обслуговуванн¤ ( —“ќ ). р≥м того зростаЇ частка ≥мпортних автомоб≥л≥в .
÷≥ дан≥ дають можлив≥сть зрозум≥ти, ¤кого характеру роботи переважають. “е, що в наш≥й держав≥ великий в≥дсоток старих автомоб≥л≥в на ходу, означаЇ: п≥двищену к≥льк≥сть ремонтних роб≥т. «ростанн¤ к≥лькост≥ ≥номарок означаЇ ≥ зб≥льшенн¤ потреб у висококвал≥ф≥кованих роб≥тниках, ¤к≥ здатн≥ користуватись сучасним д≥агностичним обладнанн¤м, забезпечувати високу ¤к≥сть виконанн¤ роботи.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ училища з профес≥њ "—люсар з ремонту автомоб≥л≥в" Ї перспектива ≥ можлив≥сть роботи на станц≥¤х техн≥чного обслуговуванн¤ легкових ≥ вантажних автомоб≥л≥в, в серв≥сних центрах, автотранспортних п≥дприЇмствах. «арплата хорошого спец≥ал≥ста становить 700-2000 грн.
|
|
|
| —оц≥альний роб≥тник |
|
Ќа державному р≥вн≥ ви¤влена зац≥кавлен≥сть у профес≥йн≥й п≥дготовц≥ Ђсоц≥ального роб≥тникаї та у потреб≥ такоњ п≥дготовки .
онцептуальною основою ц≥Їњ профес≥њ Ї ц≥нност≥, на ¤ких ірунтуЇтьс¤ профес≥¤ Усоц≥альний роб≥тникФ. ÷¤ профес≥¤ спов≥дуЇ принцип, за ¤ким г≥дн≥сть та значим≥сть Ї нев≥дТЇмними рисами кожноњ особи в сусп≥льств≥. —тосунки м≥ж ≥ндив≥дом ≥ сусп≥льством мають взаЇмодоповнювальне значенн¤, ≥ кожен ≥ндив≥д може зробити значний внесок у сусп≥льство. ≤ндив≥ду, у свою чергу, дане право жити в здоровому, дбайливому соц≥альному середовищ≥ , ¤ке п≥дтримуЇ вс≥х ос≥б ≥ дозвол¤Ї кожн≥й людин≥ розвивати св≥й ун≥кальний потенц≥ал повною м≥рою. ” своњй робот≥ з Усистемами кл≥ЇнтаФ , чи це Ї ≥ндив≥д, с≥мТ¤, група, громада або сусп≥льство, сама соц≥альна робота виконуЇ роль партнера у стосунках, головною метою ¤ких Ї потреби Усистеми кл≥ЇнтаФ та њњ основне право на самовизначенн¤. —оц≥альна робота часто обираЇ активну позиц≥ю ≥ обстоюЇ зм≥ни в соц≥альних службах та соц≥альн≥й пол≥тиц≥, щоб б≥льш ефективно реагувати на потреби вразливих груп у сусп≥льств≥.
ѕрофес≥¤ Усоц≥альний роб≥тникФ маЇ свою власну ч≥тку базу знань, а також ≥нтегруЇ знанн¤ спор≥днених дисципл≥н таких ¤к психолог≥¤, соц≥олог≥¤, економ≥ка, основи медичних знань та право. ÷≥ знанн¤ пост≥йно перев≥р¤ютьс¤ на практиц≥. –азом ≥з особливою системою ц≥нностей взаЇмн≥ стосунки м≥ж знанн¤ми ≥ практикою Ї вир≥шальною характерною рисою ц≥Їњ профес≥њ. ÷е по¤снюЇ динам≥зм профес≥њ та ст≥йкий стан зростанн¤ та зм≥ни.
—оц≥альн≥ установи ви¤вили свою зац≥кавлен≥сть у тому, аби забезпечити учн≥в м≥сц¤ми практики соц≥альноњ роботи та њњ кер≥вництвом.
‘акультет соц≥альноњ роботи ћан≥тобського ун≥верситету ( анада) розробив чотирир≥чну програму соц≥альноњ роботи у сп≥впрац≥ з≥ своњми украњнськими партнерами Ќац≥ональним ун≥верситетом УЋьв≥вська пол≥техн≥каФ. Ќа початку четвертого року д≥¤льност≥ ( 2001- 2003) програмою були охоплен≥ понад 100 студент≥в. јдм≥н≥стративно програма зд≥йснюЇтьс¤ на баз≥ новоствореноњ кафедри соц≥олог≥њ та соц≥альноњ роботи в структур≥ ≤нституту гуман≥тарних ≥ соц≥альних наук. Ќещодавн¤ випускниц¤ ћан≥тобського ун≥верситету, маг≥стр з соц≥альноњ роботи, зараз об≥ймаЇ посаду заступника зав≥дувача кафедри ≥ керуЇ програмою соц≥альноњ роботи.
|
|
|
|
|
|
 |
|
 |
|
